Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до навчання забезпечуватиме їй благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання першокласників, встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5,2.008-01).

Для учнів 1 класу має приділятися особлива увага щодо:

- організації умов для гарячого харчування;

- облаштування кімнат для денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня,сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менше як 1 година 30 хвилин.

- для організації денного відпочинку, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу облаштовує відповідне приміщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, саиітарпо-гігієнічних правил та норм;

- приміщення для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів, з необхідним обладнанням, у тому числі, килими на підлогу, столи невеликих розмірів для проведення настільних ігор, стенди для змінних виставок дитячих робіт тощо;

- обладнання відокремлених туалетних кімнат;

- обладнання відокремлених гардеробів і обов'язковим відділенням секцій для кожного класу тощо ( лист МОН від 10.12,04. № 1/9-633).

Прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства від 07.04.2005 р. № 204. Неприпустимим є проведення іспитів, тестування, співбесід з метою перевірки знань дитини. Конкурсне приймання до 1 класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої ніколи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Процес приймання дитини проводять вчителі, початкових класів та психолог у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, що їх замінюють. Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за принципом «клас-група» або на базі паралельних класів.

Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати щоденний 1,5 годинний денний відпочинок, а також не менше 1,5 годинної прогулянки на свіжому повітрі (постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»). Навчальний план для учнів І класу розрахований на 5-денний робочий тиждень, навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою. Відповідно до вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» затверджених постановою Головного державного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 та погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.200! р. № 1/12-1459 на 15-й хвилині кожного з уроків обов'язково проводиться фізкультурна хвилинка, що складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

При підготовці дітей до загальноосвітнього навчального закладу, батькам слід звернутись до педіатричної дільниці поліклінічних відділень, де мають забезпечити: 

1. Оформлення медичної документації для вступу до загальноосвітнього навчального закладу (ф. № 026/о) з висновками про стан здоров'я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення (ф. № 063/о).

2. Обов'язковий медичний профілактичний огляд дитини за участю педіатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хірурга, стоматолога, психіатра, логопеда (інших спеціалістів за показаннями) з визначенням готовності дитини до навчання в школі, проведенням антропометрії, плантографії, вимірюванням артеріального тиску та здійсненням лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз та інші за показаннями).

3. Питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримати профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідстанції згідно розділу III ст. 15 вимог Закону України "і Іро захист населення від інфекційних хвороб".

Що обмежує успішність дитини

Результат успішного кавчання значною мірою залежить від працездатності, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.

Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигне відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимога виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводять до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуацій складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до тою, що вона замикаються. стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являться негативне ставлення до школи.

На зниження рівня дитячого здоров'я впливають:

- погіршення екологічної обстановки;

- збільшення питомої ваги "синтетичного" харчування, насиченого консервантами та шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;

- зменшення фізичних навантажень;

- "стресогенне" напружене міське жити.

Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції; хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не е надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі і розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково – м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, поки організм знову набуде гармонійної рівновага. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки,

надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.

Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог до режиму навантажень з реальними можливостями учня, з особливостями його здоров'я і працездатності. Тож завдання батьків - не лише зрозуміти. Підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності а усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до неврозів, порушень постави та зору тощо.

Варто замислитися про режим дня. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома відпочинку достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих вправ або фізкультурних занять; регулярного повноцінною харчування; повноцінного, достатнього за тривалістю сну. Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня. Часте недосилання – одне з причин перевтоми і неврозів у школярів. А потреба уві сні така: для 6-7-річок - 10-11 годин, для учнів 8 років і старших - не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і під стану здоров'я. Так ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробиш за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удається організувати режим таким  чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.

Слід обов'язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором. Внаслідок якого поліпшується вентиляція легенів, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується став нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщенні, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м’язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.

Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність іонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилиться виділення гіпофізом гормону росту. Інша складова успіху – харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім'ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж не маю би бути, а в підсумку в їхніх чад виникають порушення апетиту. Для його поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з ослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки, які мають легку жовчогінну дію, що теж збуджує апетит. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди; смородина, суниця, чорниця, жимолость, малина, обліпиха, плоди шипшини Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Потрібно привчити дитину обов'язково мита овочі та ягоди і їсти їх чистими руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.

Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків. Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати

слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам'ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а

розумової - на 60! 

Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші - праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід зверну їй увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на сторінки книжки - на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, то погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору. Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко продруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках Особлива стаття в профілактиці порушень зору

- телевізор і комп'ютер . Перегляд телевізора й роботу на комп’ютері необхідно переривати через кожні 15-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.

Неправильна постава справляє негативний вплив на роботу внутрішніх органів ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево - судинної системи, легенів; зменшуєшся життєва ємкість легенів, знижується обмін речовин, унаслідок чого можуть бути поганий апетит, млявість головні болі, швидка с стомлюваність. Дбаючи про правильну поставу своєї дитини, батькам слід пам'ятати, що портфелі й сумки, які носять на одному боці, для школяра не бажані взагалі - їх носіння може призвести до сколіозу. Ідеальним є ранець. Вага повного ранця не має перевищувати 5-6% ваги дитини, щоб вона не сутулилася і не нагиналася вперед. Загальна вага підручників і всього шкільного приладдя (без ваги ранця або портфеля ), якщо учень носитиме його на відстані, до 3 к, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм: для 1-2-класників - 1,5-2 кг. Носіння важкого портфеля може викликати порушення постави, спровокувати викривлення хребта і захворювання нирок. Згідно з санітарно-гігієнічними нормами шкільний ранець має бути виготовлений з гігієнічного водовідштовхувального легкого матеріалу, забезпечений світловідбивачами і еластичними замками забезпеченими ремінцями для регулювання довжини. Крім того, на кожному виробі обов'язково має бути проставлене маркування, для якого віку призначений даний ранець. Чим більше відділень а ранці, тим краще. У такому разі в ньому буде більше порядку і потрібну річ не доведеться діставати з дна.